Виховна година у 5 класі "З чого починається Батьківщина?"

Є багато країн на землі,

В них - озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

Мета. Розширити знання учнів про Батьківщину, формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, працьовитість; соціальну та загальнокультурну компетентність; національну свідомість школярів; розвивати бажання брати посильну участь у розбудові держави,  формувати активну громадянську позицію, почуття любові до рідного краю, гордості за його людей, заохочувати творити добро, вирости гідними громадянами своєї держави.

Епіграф

Є багато країн на землі,

В них - озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

                                

Хід заходу

Діти

1. Сьогодні ми зібралися,

Щоб дива – квіт квітчати,

Щоб всім вам розказати

Про Україну – матір.

2.Є край, де найкращі у світі пісні,

І цвітом чарує калина,

Де сонечко вперше всміхнулось тобі,

Це дім твій – твоя Україна.

3.Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти,

А у нас, одна країна,

Найрідніша нам усім –

То прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

4.Краю милішого, ріднішого,

Як Україна, - в світі нема.

Слова солодшого, звучнішого,

Як Україна – в світі нема.

Учитель.

Діти, а знаєте ви, що таке Батьківщина?

5.Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя, і школа,

І гаряче сонячне коло.

6.Батьківщина – це труд, і свято,

Батьківщина – це мама й тато,

Це твої найщиріші друзі,

І бджола у веснянім лузі,

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово.

7.Моя Батьківщина це хата й калина,

Що виросла біля вікна.

.

8.Моя батьківщина – це вся Україна,

Що в цілому світі одна!

9.Моя Батьківщина –це села й містечка,

Й верба, що пустила гілля.

І річка красива від нас недалечко…

Уся наша рідна земля!

10.Моя Батьківщина –це будні і свято,

І неба безмежного шир.

Щасливе дитинство, мама і тато,

Це радість, це ласка і мир

– Діти, як ви думаєте, звідки бере початок наша Батьківщина?

Батьківщина починається із мами, її колискової. Батьківщина – це і тато, його дужі руки, готові завжди підтримати, його мудре слово, яке нам завжди потрібне в житті, Батьківщина – це наші бабуся і дідусі, які ніжать і пестять нас. Отже, батьківщина починається з родини від батьківської хати.

. Інсценізація вірша (як розмова матері і дитини).

Моя Україна

Моя Україна -                                Із пісні, дитино,

широкі простори:                                що в небо злітає,

поля і левади,                                із рідної мови,

долини і гори,                                що звуками грає.

молитви і пісня,                                З тієї молитви,

і слово натхненне.                                що мати навчає,

З чого почалась                                твоя Україна

Україна для мене?                                себе починає.

1.Є в центрі Європи чудова країна,

 Сягає корінням у сиві часи

 І  це незалежна моя Україна!

 Тут гори Карпати, степи і ліси.

2.Батьківщино, земле рідна,

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.

Ти, як мати найрідніша,

Ти з дитинства наймиліша,

Ти і взимку найтепліша -

Наша отча сторона.

3.Ми всі – діти українські,

Український славний рід.

Дбаєм, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна мова, рідна віра,

Рідний край наш – над усе.

пісня

Ведуча.

Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна... Які це прості і разом із тим прекрасні і святі для нас слова!

Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби та калини, без яких, як кажуть, нема України, а й із маминої колискової пісні, батьківського дому.  

                                   

Ведуча.

 Бути українцем — значить пишатися своєю Вітчизною. І нам є чим пишатися. Ми пишаємося красою української природи, давніми традиціями і мудрістю предків, найбагатшою культурною спадщиною.

Ведучий.

 Бути українцем — значить беззавітно вірити в Україну, як вірили в неї генії і безстрашні захисники українського народу.

Ведуча

Тільки почуття любові й глибокої гордості за Вітчизну разом з вірою у її величне майбутнє дає кожному українцеві право стверджувати: це моя країна, мій народ, моя Україна!

Ведучий.

Україна! Скільки глибини в цьому слові... Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес. Тихі плеса річок, сині очі озер і ставків.

Ведуча.

 Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, біленькі полтавські хати і велич міських краєвидів.

Ведучий.

 Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле!

Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазурі роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю.

Ведуча.

Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували  і вирують нескінченні битви за твою честь і свободу.

Все здолали, вижили, зміцніли.

Знову наша доля розцвіла,

Мов троянди, чисті й ніжно-білі,

Що росли під вікнами села.

Отака країна — Україна,

Праслав’янська рідна сторона.

Її мова ніжно солов’їна,

Ніби пісня, вічно чарівна.

     

Україна — в давній славі,

В козацьких пригодах,

На заквітчаних левадах,

В рідних синіх водах.

Україна — в тих долинах

І високих горах,

На степах буйних, широких

У гаях, у борах.

Україна — в білих селах,

У густих садочках,

У хрещатому барвінку,

У синіх квіточках.

Україна на яворах

Пташкою співає;

На стрілецькії могили

Голову схиляє.

Україна — в чорноземі,

Що родить пшеницю, —

В глибинах, що дають нафту

І сіль-сировицю.

Україна — в рідній мові

І в пісні прекрасній.

Україна — в рідній школі,

В майбутності ясній.                                    

Україна — в ясних зорях,

В сонці, що над нами,

І в очах добрих, ясних

Рідненької мами.

 Демонстрування відео (відеокліп «З Україною в серці»)

 Ведуча

Подорожуючи Україною,  потрібно також згадати про визначні місця нашого району: відомий в усій країні   Козельщинський  собор Різдва Пресвятої Богородиці, де знаходиться   чудотворна ікона Козельщинської  божої матері

осередок славетної козацької давнини – древнє поселення фортецю  Голтов на Шар-горі, перша згадка про яку в літописах датована 10 століттям,

село Пашенівку – батьківщину всесвітньовідомого математика Остроградського

презентація Козельщинський край

Вікторина «Знавці нашої культури»

1.    Кольори нашого державного прапора ( жовтий і синій)

2.     Розкажіть перші рядки національного Гімну (…)

3.    Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями(коляда)

4.    Кущ оспіваний з українських народних піснях, символ дівочої вроди( калина)

5.    Дерево – символ, з яким  в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат ( тополя)

6.    Чим прикрашають голову українські дівчата (вінок)

7.    Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя та долю, відряджаючи у далеку дорогу ( рушник)

– Народ склав багато приказок та прислів’їв про Батьківщину, висловивши в них свою любов до неї.

Згадаємо деякі з них:

*Без Батьківщини немає людини.

*Бережи Вітчизну, як око, і вона тебе завжди берегтиме.

*Будь-кому мила своя країна.

*За рідний край - хоч помирай.

*За своїм краєм серце болить.

*За рідним краєм і в небі сумно.

*На чужій стороні й весна не красна.

*Рідна земля і в жмені мила.

*Рідна земля - мов колиска золота.

           *Людина без рідної землі, як соловей без гнізда.

Учитель

Кожна людина по-своєму розуміє, що є для неї рідний край, її Батьківщина. Для однієї – це місцевість, де вона народилася, де пройшло її дитинство, для іншої - це село, місто, район, в якому вона проживає.

Людина має завжди пам’ятати , звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову, культуру. Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього.

Я все люблю в своїм краю –

Криницю, звідки воду п'ю,

та повні гомоном ліси

та дзвони срібної роси .

Я все люблю в своїм краю.

Найбільше матінку свою,

Ласкаву, радісну, єдину,

Люблю, як сонце, батьківщину.

Учитель.

 – Кожне місто та село має свою таємницю. Це таємниця  його виникнення.

1.Серед безкраїх чорноземних степів, під високим сонцем привільно розкинулася моя мальовнича Бреусівка.

        Саме про це  степове роздолля написав наш видатний земляк Олесь Гончар у романі “Твоя зоря”: “Та все ж наближений пам”яттю степ наш чомусь найчастіше постає мені в сонцедення, в сліпучу спеку, коли марево прозорою рікою біжить і біжить по телятниківських горбах, перетікає через бреусівську дорогу, і небо аж побіліє від власної світлості, на ньому ніде ні хмарини...”

2.У списках населених пунктів Полтавської губернії за 1854 р. згадується козачий хутір Бреуси, розташований між Козельщинським і Верхньо-Дніпровським трактами на вододілі річок Ворскли і Псла. У хуторі було 8 дворів, в яких проживало 42 особи: 22 чоловіків і 20 жінок.

1.У відповідних списках за 1859 рік у цій же місцевості згадується козачий хутір Іванки при громадському колодязеві. У хуторі було 14 дворів, у яких проживало 177 осіб: 97 чоловіків і 80 жінок.

 А коли козаки-бреуси з однойменного хутора переселилися в хутір Іванки, то населений пункт стали називати і в документах писати Іванки (Бреусівка), потім Бреусівка (Іванки), і в нарешті з початку ХХ ст. залишилась тільки назва Бреусівка.

 2.  На території сусідньої Чапаєвки в окрузі багато хуторів теж було започатковано вихідцями із Запорізької Січі  після варварського зруйнування її у 1775 році за наказом російської імператриці Катерини ІІ. За переписом 1910 року значаться такі хутори: Андрійки, Бабенка , Луценки,Онищенки,  Опришки,  Пищити, Проскурні, Худенкове.

.

1.Подібну історію має також і територія нинішньої Рибалківської сільської ради.

         Заселення цих земель почалося в середині ХУІІІ ст.., і особливо пожвавилося після ліквідації за наказом російської імператриці Катерини ІІ Запорізької Січі в 1775 році.   У списку населених пунктів Бреусівської волості Кобеляцького повіту за 1910 рік записані і населені пункти цієї місцевості. Хутір Білаші, Миргородські, Пивоварі ,Рибалки, Телятники, Чепіжні. Виключна більшість господарств відносилися до розгляду козацьких. У період укрупнення населених пунктів напередодні Великої Вітчизняної війни ці хутори й утворили села Рибалки та Чапаївка.

Учень. Є щось святе в словах «мій рідний край».

Для мене — це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене — це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любов'ю,

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно

Сьогодні щасливий омріяний час –

Воля – є! Незалежна країна!

Це батьки здобули незалежність для нас,

Щоб цвіла дорога Україна!

Учитель. Так, діти, Україна – це незалежна держава.  Коли день народження нашої держави? Зворотній зв’язок. (Відповіді дітей)

 Запам’ятайте, діти, дату – 24 серпня 1991 року. Цього дня Україну було проголошено незалежною самостійною державою. Порахуйте, яку річницю ми будемо святкувати в цьому році?

 Учитель . Говорячи про сьогодення , про незалежність не можна не згадати про мужніх захисників – воЇнів ЗСУ та добровольців, які зі зброєю в руках захищають нашу Україну. Повертайтеся, будь ласка живими,

         Я прошу не багато, й не мало.

         Кожен вечір молюсь всім святим

         Щоб нещастя тебе  не спіткало.

         Щоби Янгол закрив від біди,

         Над тобою розправивши крила

         І щоб куля лихої орди

         Не побачила, не зачепила.

         Ясним ранком, та днем дощовим,

         Я шепочу у синєє небо:

         Повертайся, будь ласка ,живим,

          Батьківщина чекає  на тебе!  

Ось і закінчився урок,

Хотілося б вам усім побажати

Добра, і злагоди, й краси,

Щоб для України ви росли.

Хай вам щастить завжди й у всьому,

Не піддавайте серце злому.

Хай Бог усім допомагає

І рідний край оберігає.